1) Велику любов виявляє до нас Всевишній, що сотворив нас, відкупив і освятив. Цю Любов Божу розкриває святий Йоан Богослов у першому своєму посланію: «Ми пізнали й увірували в ту Любов, яку Бог до нас має» (1,4,16). І Марія посідала цю найкращу з Божих чеснот. Сам Дух Божий називає Її «Матір'ю прекрасної Любові». Пречиста Діва в продовж всього Свого життя звертала Свої очі на вічне Сонце – Свого Бога. Її чисте, неоскверненне Серце любило Його, Триєдиного Бога – Отця, Сина і Святого Духа, і в цій Божій любові знаходила Вона своє єдине щастя. І чи знаєш, любий почитателю Марії, коли ти досягнеш цієї величної чесноти? Тоді, коли полюбиш Бога не лише словами і серцем, але перед усім дотриманням Його заповідей. Спаситель сам указує нам на це випробовування: «Той Мене любить, хто дотримується Моїх заповідей». Цю Божу ласку проси часто в Бога, щоби розпалив і зігрів вогнем Своєї любові твоє холодне серце.
2) Чого ж ти не робиш, мій Боже, для мого спасіння? Цього не зумію й сам сказати. Коли взиваєш мене голосом милосердя, грішу, надіючись на велику Твою доброту. Коли показуєш мені глибину Своєї справедливості, не перестаю грішити, втративши надію на прощення. Коли виявляєш милосердя до мене, викликаю гнів Твій, коли караєш, ображаюся. Виливаю потоки сліз під Твоїм Хрестом, а за кілька годин відновлюю гріхами Твої Рани. Яка ж прірва цієї моєї злоби і я її не розумію?
3) Чи ж більше, о мій Боже, можеш зробити для мого спасіння? Ти прийняв мене у лоно святої церкви, світлом просвітив мене, Духом святим зігрів мене, ласкою святою нагородив, Таїнствами скріпив, на прикладах показав мені стежку, дорогою ціною викупив мене. Я згрішив, Ти міг покарати мене, але, незважаючи ні на що, простив. Для інших був невмолимий, для мене Всемилосердний. Ти, о Господи, все зробив, щоб навернути мене, а я все, щоби бути невиправним.
4) Чого ж смію ще просити, о мій Боже, для мого спасіння? Твоєї Крові? Ти ж найменшу краплю пролив за мене. Душу Твою? Ти віддав її Своєму Отцеві за мене. Своє Тіло? Його розіп’яли за мене. Твою Поживу? Все готове для мене. Я вже сам не знаю, про що просити у Тебе, щоби не грішити. Ах, я нерозумний, не усвідомлюю, що лечу у безодню із за своєї власної злоби!
Приклад: Один християнин вступив у розмову зі святим Петром. Послухавши довго повчання із уст святого, почав у кінці скаржитися і нарікати, що у світи повно облуди, пороків і гріхів. Святий вислухав його спокійно до кінця і промовив: « Не журися, приятелю! Ще можемо зарадити цьому лихові». Здивувався чимало співбесідник святого Петра, бо думав, що уже нема ради на таке загальне лихо. А святий вів далі: « Річ зовсім проста: насамперед стараймося ми обидва догодити Богові, а як кожний так зробить, то зло щезне зі світу, як сніг під благодатним теплом сонця. У тім лише біда, - додав по хвилі з болем, - що люди дивляться одні на одних, і рідко хто хоче взятися до правдивої поправи себе самого. Проаналізуй, любий брате свою совість, чи цей заклад не стосується і тебе?»
На згадку: Зносіть терпеливо недостатки і нещастя, вважаючи їх покутою за свої гріхи.
Жертва: Відвідайте Пречисту Марію і просіть, щоби Вона подякувала Божественному Синові за добродійства, які вам зробив і щоби випросила вам прощення за вашу невдячність. Коли цього не можете зробити в церкві, вчиніть це вдома перед образом Пречистої.
Поклін: Ти нам допоможи: на Тебе надіємося і через Тебе прославляємося.
Молитва: Закриваємо лице із-за великого сорому перед Тобою, о Маріє, згадуючи всі прикрості які ми завдали Твоєму Ісусові. Ми не заслуговуємо на жоден погляд. Але невичерпна Твого Серця простить нас і випросить нам ласку, щоб ми від цієї хвилини пізнали добродійства Бога, і почали любити Його понад усе. Амінь.
Богородице Діво…
|